Найчастіше молода людина вирішує займатися тим, що їй довподоби. Іноді ж мріє здобути так званий престижний та високооплачуваний фах, незважаючи на власні можливості й здібності. А насправді фактично більшість випускників шкіл обирають професію не за покликом серця, а за порадою та фінансовою спроможністю батьків компенсувати витрати на навчання у тому чи іншому навчальному закладі. Часто родина віддає останнє, щоби дати доньці чи синові вищу освіту і таким чином, як гадають, забезпечити їм безбідне майбутнє. Та чи завжди це так? Хіба діяльність офісного працівника оплачується укільканадцятеро разів вище за працю вмілого шевця, будівельника, столяра чи пекаря? Кваліфікований робітник завжди може заробити собі на життя – мав би тільки бажання.

Тема вдалого вибору професії дуже злободенна для випускників загальноосвітніх шкіл, їхніх батьків, вчителів і загалом суспільства. Адже від рішення нинішнього випускника школи великою мірою залежить завтрашня ситуація на ринку праці. Бо якщо й надалі буде поглиблюватися дисбаланс між пропозицією і попитом на робочу силу, то значній частині молодих дипломованих спеціалістів – представникам так званих «модних» професій ‑ доведеться перекваліфіковуватися.